admin

ЩОДО УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ

Цивільно-правовий договір це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Враховуючи наведене, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Приклад правильного оформлення взаємовідносин за цивільно-правовою угодою:

За цивільно-правовими договорами працюють, два Громадянина, до їх обов‘язків входить охорона території.

Відповідно до укладених договорів цивільно - правового характеру, оплата за надані послуги відбувається за фактично виконаний обсяг робіт та якості її виконання. Тому ведеться облік не тільки витраченого часу на виконання робіт, а також облік наявності (відсутності) крадіжок, працездатності освітлення тощо.

В Договорі на надання послуг з охорони території зазначено, що послуги надаються відповідно до встановленого графіку. Графік встановлюється для упорядкування роботи за цими договорами, бо послуги охорони території надають одночасно дві фізичні особи.

Укладені в Товаристві цивільно-правові договори мають певний період дії. Після закінчення строку дії цивільно-правового договору укладається новий цивільно-правовий договір в письмовій формі на певний строк.

Предметом цивільно-правових договорів, укладених в Товаристві, мають конкретний результат, який підтверджується актом виконаних робіт. Для охоронника - це відсутність крадіжок у той час, коли він чергує.

Оплата відбувається тільки після підписання акту приймання виконаної роботи (послуги). Тобто, оплачується не процес праці, як в трудовому договорі, а результат виконаної роботи (наданих послуг).

В укладених цивільно-правових договорах передбачено, що виконавець робіт (послуг) діє своїми силами і на свій страх і ризик, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, а також гарантії і пільги, передбачені трудовим законодавством (лікарняний, відпустка тощо).

Таким чином, посилання перевіряючих на те, що до роботи було допущено працівника без оформлення трудового договору є безпідставним.

Зазначену позицію підтримав суд при розгляді справи про визнання протиправною та скасування постанову Державної служби України з питань праці про накладення штрафних санкцій.

ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС АДВОКАТ» ДОПОМОЖИТЬ ВАМ ОФОРМИТИ ДОГОВОРИ З ПРАЦІВНИКАМИ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ, ЩО ЗАХИСТИТЬ ВАШ БІЗНЕС ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФІВ

ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

01 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, внесено зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 96 000,00 грн.;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 9 600,00 грн.;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 32 000,00 грн.;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію », - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 32 000,00 грн.;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 9600,00 грн.;

- за недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу складає 100 розмірів мінімальної заробітної плати - 320 000,00 грн.

Виконання постанови про застосування цих штрафів покладається на Виконавчу службу з усіма наслідками, зокрема:

- арешт майна та рахунків;

- продаж активів через торги;

- заборона керівнику виїзду за межі України.

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ДФС

Одним з основних видів діяльності ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" є надання захисту Бізнесу від безпідставного нарахування податків та застосування штрафних санкцій фіскальними органами.

Податкова широко практикує практику проведення безпідставних позапланових перевірок з метою нарахування податків застосування штрафних санкцій.

Розглянемо конкретний приклад.

Податкова інспекція направляє запит на Підприємство, щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо господарських відносин з Постачальником, зокрема просять Підприємство надати договори, податкові та видаткові накладні, розрахункові документи.

Навіть, якщо Підприємство, в строк зазначений у запиті надає пояснення та всі наявні документи щодо відносин з Постачальником податкова інспекція ініціює позапланову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по відносинам з Постачальником.

Далі, ДФС складає акт перевірки, в якому зазначено, що Підприємством порушено вимоги Податкового кодексу щодо порядку визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та порядок врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку.

При цьому податкова зазначає про відсутність у Підприємства права на податковий кредит з ПДВ та врахування витрат при визначені оподаткованого прибутку на підставі договорів, податкових та видаткових накладних, рахунків – фактур, отриманих від Постачальника, за наявності документів, що підтверджують, що оплату за придбаний товар було здійснено.

Підставою для такого висновку, як правило є:

- анулювання свідоцтва платника ПДВ Постачальника на момент проведення перевірки;

- визначення правочинів між Підприємством та Постачальником, як нікчемних;

- відсутність товаро – транспортних накладних про доставку товару;

- відсутність у Постачальника або у Підприємства складських приміщень;

- відсутність у Постачальника сертифікату якості на товар;

- з будь – які інших причин в залежності від фантазії інспекторів, що проводять перевірку.

Акт перевірки є підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень про нарахування податку на прибуток, нарахування податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій.

Вся ця процедура, як правило, супроводжується телефонними дзвінками з податкової інспекції та/або з податкової міліції з умовляннями та погрозами, запрошеннями для співбесіди до начальника податкової інспекції або його заступників.

Основний розрахунок йде на те, що Підприємство побоюючись зіпсувати відносини з податковою погодиться з висновками акту перевірки та сплатить нараховані суми.

Для захисту Бізнесу ми вживаємо наступні заходи.

1. Оскарження наказу про проведення перевірки до Адміністративного суду.

2. Подання заперечень на акт перевірки.

3. Звернення зі скаргою на податкові – повідомлення рішення до податкової вищого рівня.

4. Оскарження ППР, шляхом звернення до адміністративного суду.

Команда досвідчених юристів ЮК «БІЗНЕС АДВОКАТ» не дозволить органам ДФС стягнути з Вашого Бізнесу безпідставно нараховані податки та штрафи.

Наші контакти: тиснить ТУТ

ЩОДО СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

До Постанови ВГСУ від 21 лютого 2013 року №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” внесено зміни щодо оформлення платіжного доручення про сплату судового збору при зверненні до суду.

Відповідно до змін, відсутність в платіжному дорученні про безготівкове перерахування судового збору або банківській квитанції, відомостей про те, за подачу якої саме позовної заяви (заяви, скарги) сплачується судовий збір не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору".

Зміни внесено Постановою Пленуму ВГСУ від 14 липня 2016 року N 7.

ЗМІНИ ДО КПК ЩОДО НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ

10 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» (далі - Закон)

Згідно ст.170 КПК в редакції Закону арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Уніфіковано перелік об’єктів, на які може бути накладено арешт, зокрема, арешт може бути накладений на:

- на рухоме чи нерухоме майно;

- гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- видаткові операції;

- цінні папери;

- майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Законом встановлено, що не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Директору Національного антикорупційного бюро України (або його заступнику) надано право прийняти рішення (за погодженням з прокурором) накласти попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин.

При цьому не пізніше ніж протягом 24 годин після прийняття такого рішення, прокурор повинен звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших, крім передбачених частиною другою статті 2971 КПК злочинів, за умови, що вони розслідуються в одному кримінальному провадженні, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону:

1. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів та рішення за якими не прийнято до набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом;

3. Речі, вилучені в ході обшуку житла чи іншого володіння особи на виконання відповідної ухвали слідчого судді, суду до набрання чинності цим Законом, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

15 листопада 2015 р. admin АналітикаОбговорити

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №2352а “про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом" (далі - Законопроект).

Цей Закон встановлює умови та порядок реструктуризації боргів фізичної особи або визнання її банкрутом та застосування процедури задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Законопроекту провадження у справі про банкрутство може бути порушено, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

1) пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями;

4) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

5) строк виконання всіх грошових зобов’язань вважається таким, що настав;

6) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюється виключно в порядку Закону.

Також, може бути прийнято рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи у суді.

Призначений керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта.

За наявності згоди кредитора (наприклад банку), який надав кредит на придбання житлового приміщення, а також за умов погашення кредиту на суму не менш як п’ятдесят відсотків і згоди щодо перенесення погашення залишкової частини на майбутні періоди господарський суд має право не поширювати положення цього Закону щодо реалізації майна банкрута на цей об’єкт нерухомості, про що виноситься окрема ухвала суду.

При цьому Законопроект передбачає, що переважне право на придбання житла боржника, що реалізується, належить членам його сім’ї.

Наслідки звершення процедури.

При завершенні процедури погашення боргів боржника та припинення провадження у справі про банкрутство боржник звільняється від боргів.

Боржник не звільняється від подальшого виконання вимог щодо:

1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;

2) стягнення аліментів;

3) інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою, фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту.

Протягом зазначеного строку фізичні особи, визнані банкрутом, не можуть займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо.

У випадку припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця за наслідками процедури задоволення вимог кредиторів, державний реєстратор скасовує запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

УНІФІКАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є базовим та одночасно рамковим документом (надалі - Базовий закон), що встановлює загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у визначених сферах господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, відповідальність за їх порушення.

З метою узгодження та уніфікація законодавства України про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до Верховної Ради України внесено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання здійснення окремих напрямів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Проект Закону передбачає:

1. Внесення змін до ст. 19 Господарського кодексу України щодо встановлення строків одержання суб'єктом господарювання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності спеціальним законом, а саме Базовим законом (чинна редакція статті безпосередньо встановлює строк тривалістю 30 днів).

2. Внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо:

- виключення з Кодексу норм, щодо віднесення суб'єктів господарювання до певних ступенів ризику, оскільки ці питання які вже врегульовані Базовим законом (ст. 57);

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері цивільного захисту (ст. 65 та ст. 66);

- скорочення переліку підстав для повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, обставинами, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, врегулювання процедури повного або часткового зупинення, а також відновлення роботи (експлуатації) (ст. 67 та ст. 70);

- відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок незаконного застосування санкцій (ст. 68);

- скорочення переліку підстав для видачі центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, приписів, постанов і розпоряджень (ст. 69).

3. Внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо:

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері захисту прав споживачів (ст. 26);

- встановлення порядку розподілу витрат на проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, подання декларації про усунення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, що є підставою для припинення заборонних (запобіжних) заходів, застосованих органом державного контролю (ст. 26);

4. Внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо:

- встановлення обов'язку фізичних та юридичних осіб виконувати приписи і розпорядження (а не вказівки) посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. ст. 5, 7, 32, 41);

- поширення норм Базового закону на процедуру державного санітарно-епідеміологічного нагляду (ст. 39);

- скорочення переліку підстав для застосування органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду заборонних (запобіжних) заходів, обмеження повноважень інших посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби, грім головних державних санітарних лікарів та їх заступників (ст. 42);

- надання права суб'єкту господарювання подати декларацію про усунення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів, яка є підставою для припинення відносно нього встановлених заборонних (запобіжних) заходів (ст. 42);

- узгодження порядку оскарження постанов, розпоряджень, приписів висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби з чинним процесуальним законодавством (ст. 43).

5. Внесення змін до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"щодо:

- поширення норм Базового закону на процедуру державного нагляду у сфері державного архітектурно-будівельного контролю;

- надання права суб'єкту господарювання подати декларацію про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, яка є підставою для припинення заборонних (запобіжних) заходів, застосованих відносно нього органом державного архітектурно-будівельного контролю.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

14 листопада 2015 р. admin АналітикаОбговорити

Законом України від 22 липня 2014 року № 1600-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання” (далі – Закон № 1600) закріплено на законодавчому рівні заборону щодо зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб’єктів господарювання при проведенні заходів нагляду (контролю).

Законопроектом № 2531а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)» запроваджується створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) з інформацією про всі заходи державного нагляду (контролю). Також законопроектом посилюється відповідальність посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за невнесення або внесення недостовірної інформації до цієї системи.

На сьогодні частина органів державного нагляду (контролю) приймає рішення про застосування адміністративно – господарських санкцій, примусове виконання яких здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів. Інша частина органів – звертається до суду, у разі невиконання порушником рішення про застосування санкцій протягом 15 днів, при цьому сума санкції стягується у судовому порядку.

Законопроектом пропонується поширити норму щодо обов’язкового судового розгляду питання стягнення адміністративно – господарських санкцій на всі органи державного нагляду (контролю), діяльність яких підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у випадку невиконання порушником рішення про застосування санкцій протягом 15 календарних днів.

РЕЄСТРАЦІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Юридична компанія "БІЗНЕС АДВОКАТ" забезпечує швидкий запуск Бізнесу.

Наші фахівці нададуть розгорнуту безкоштовну консультацію, щодо створення Товариства з обмеженою відповідальністю та допоможуть Вам обрати найбільш оптимальну систему оподаткування.

За три дні після звернення до нас Ви отримаєте готове для роботи Товариство з обмеженою відповідальністю.

Для реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю від Замовника потрібні наступні відомості:

- Назва майбутнього товариства;

- Адреса місцезнаходження товариства;

- Прізвище, ім’я та по-батькові директора та засновників ТОВ;

- Розмір статутного капіталу;

- Відомості яким чином формується статутний капітал – за рахунок грошових коштів або за рахунок майна;

- Якщо статутний капітал формується за рахунок майна, необхідно також повідомити яке саме майно та його ідентифікуючи признаки;

- Яким чином відбувається розподіл часток в статутному капіталі між засновниками ТОВ.

Для почату роботи нам знадобляться наступні документи:

- Паспорт, код директора та учасників ТОВ;

- Статутні документи засновника – юридичної особи;

Ми готуємо наступний пакет документів для проведення реєстрації ТОВ:

- Статут Товариства з обмеженою відповідальністю;

- Протокол загальних зборів засновників ТОВ про створення ТОВ, розподіл часток у статутному капіталі ТОВ, визначення місцезнаходження ТОВ, призначення директора;

- Протокол реєстрації присутніх на Зборах;

- Акти прийму – передачі майна до статутного капіталу ТОВ, у випадку, якщо статутний капітал формується за рахунок майна;

- Наказ про призначення директора;

- Довіреності від засновників для проведення реєстрації (від засновника – юридично особи в простій письмовій формі, від фізичних осіб – нотаріальна форма);

- Підготуємо заяву про реєстрацію ТОВ.

Після підписання засновниками та директором, вищезазначені документи подаються до Державної реєстрації служби. З дати реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю може відкривати поточний рахунок в банку та починати працювати.

Всього на реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю нам достатньо три дні.

Крім того, ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" в сфері корпоративного права надає наступні послуги:

- зміна місцезнаходження;

- зміна керівника;

- зміна складу учасників/засновників;

- збільшення або зміншення статутного капіталу;

- зміна КВЕДів;

- проведення загальних зборів учасників.

Всі послуги надаються в терміновому порядку протягом трьох днів.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №2353-а “Про реструктуризацію боргів фізичної особи та визнання його банкрутом" (далі - Законопроект).

Цей Закон встановлює умови та порядок реструктуризації боргів фізичної особи або визнання її банкрутом та застосування процедури задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Законопроекту провадження у справі про банкрутство може бути порушено, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство:

1) пред’явлення кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями;

4) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

5) строк виконання всіх грошових зобов’язань вважається таким, що настав;

6) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюється виключно в порядку Закону.

Також, може бути прийнято рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи у суді.

Призначений керуючий реалізацією подає на розгляд і затвердження господарському суду перелік майна, що підлягає продажу, із зазначенням строків та способу продажу, а також первинної ціни кожного об’єкта.

За наявності згоди кредитора (наприклад банку), який надав кредит на придбання житлового приміщення, а також за умов погашення кредиту на суму не менш як п’ятдесят відсотків і згоди щодо перенесення погашення залишкової частини на майбутні періоди господарський суд має право не поширювати положення цього Закону щодо реалізації майна банкрута на цей об’єкт нерухомості, про що виноситься окрема ухвала суду.

При цьому Законопроект передбачає, що переважне право на придбання житла боржника, що реалізується, належить членам його сім’ї.

Наслідки звершення процедури.

При завершенні процедури погашення боргів боржника та припинення провадження у справі про банкрутство боржник звільняється від боргів.

Боржник не звільняється від подальшого виконання вимог щодо:

1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;

2) стягнення аліментів;

3) інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою, фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту.

Протягом зазначеного строку фізичні особи, визнані банкрутом, не можуть займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо.

У випадку припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця за наслідками процедури задоволення вимог кредиторів, державний реєстратор скасовує запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Банкам можуть надати можливість отримання інформації про доходи клієнтів

В Верховній Раді України знаходиться законопроект №2460а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку».

Законопроектом пропонується надати банкам та бюро кредитних історій доступ до інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, фактично пропонується надати можливість банкам та бюро кредитних історій можливість перевіряти інформацію про доходи фізичної або юридичної особи.

Обґрунтуванням прийняття цього закону є необхідність мінімізації ризиків банківських установ при здійсненні кредитних операцій, що, у свою чергу, має сприяти загальному збільшенню обсягів кредитування в Україні та зменшенню обсягів проблемних кредитів у банківському секторі.

Послуги для суб`єктів ЗЕД

Юридична компанія «Бізнес Адвокат» надає наступний перелік послуг сфері ЗЕД:

• Надання консультацій (усних, письмових) з питань митного законодавства;

• Правова допомога при розроблені, укладенні, виявленні ризиків які виникають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

• Аккредитація на митниці;

• Митне оформлення товару;

• Оскарження рішень з питань державної митної справи :

- оскарження рішення про коригування митної вартості товарів (методи визначення митної вартості товарів які імпортуються на митну територію України)

- оскарження рішення про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів;

- оскарження постанов у справа про порушення митних правил.

Корпоративне право

ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" надає наступні послуги у сфері корпоративного права

Реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного підприємства «під ключ»:

- Підготовка необхідного пакету документів (Статуту, Протоколу Загальних зборів засновників, Наказу про призначення директора, Документів про формування статутного капіталу);

- Проведення реєстрації в Державній реєстраційній службі, органах Статистики;

- Виготовлення печатки;

- Супроводження відкриття поточного рахунку;

- Отримання Свідоцтва платника податку на додану вартість, платника єдиного податку;

Перереєстрація ТОВ, ПП, ФОП:

- Зміна адреси місцезнаходження;

- Зміна КВЕД;

- Внесення змін до складу учасників/власників ТОВ,ПП;

- Зміна керівника юридичної особи;

- Перерозподіл часток статутного капіталу;

- Супроводження відчуження корпоративних прав.

Ліквідація ТОВ, ПП, ФОП:

- Підготовка необхідних документів для звірення з заявою про ліквідацію ТОВ, ПП, ФОП до Державної реєстраційної служби України;

- Супроводження перевірок з боку контролюючих органів;

- Отримання документів про ліквідацію.

Представництво в судах

До складу команди Юридичної компанії "БІЗНЕС АДВОКАТ" входять фахівці з різних галузей права, що надає можливість захисту інтересів Клієнта під час розгляду багатьох категорій справ у суді.

Зокрема співробітники ЮК «БІЗНЕС АДВОКАТ» нададуть правову допомогу при розгляді спорів в адміністративних судах при оскарженні рішень податкової про збільшення податкових зобов`язань та рішень митниці про збільшення митної вартості товару інших спорів з суб`єктами владних повноважень.

В господарських судах ми допоможемо Вам одержати перемогу над недобросовісним контрагентом, що намагається збагатитись за Ваш рахунок.

Під час супроводження справи по банкрутство ми не дамо можливості боржнику приховати майно або захистимо Ваші активи від неправомірних зазіхань кредиторів.

В межах цивільного судочинства юристи, що працюють в ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" нададуть допомогу громадянам при розгляді справ з прийняття спадщини, поділу майна при розлученні, стягненні заборгованості за розписками, визнанні права власності на нерухоме майно.

З використанням судових процедур ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" захистить від намагань з боку банківських та фінансових установ заволодіти Вашим майном.

В судовому порядку ми змусимо страхові компанії здійснити страхові виплати на Вашу користь.

ЮК "БІЗНЕС АДВОКАТ" забезпечить надійний захист Ваших інтересів в суді.

Представництво в судах

8 серпня 2013 р. adminОбговорити

Підготовка процесуальних документів:

- Позовних заяв;

- Заперечень та відзивів на позовні заяви;

- Інших процесуальних документів.

Забезпечення кваліфікованного представництва Ваших інтересів під час судового розгляду справ.

Участь фахівців ТОВ «БІЗНЕС АДВОКАТ» у наступних категоріях справ:

Справи про стягнення дебіторської заборгованості;

Справи за позовами банківських/фінансових установ;

Стягнення страхових виплат;

Супроводження справ про банкрутство;

Спори з податковою, митницею іншими контролюючими органами.

Договірна робота

Основою для успішного розвитку Бізнесу є юридично грамотно оформлені договірні відносини з Бізнес - партнерами.

Фахівці в галузі цивільного та господарського права Юридичної компанії "БІЗНЕС АДВОКАТ" захистять Ваші інтереси при оформлені відносин з контрагентами шляхом:

Складання господарських договорів

Підготовки протоколів розбіжностей

Супроводження переговорів при укладенні договорів

Проведення перевірки контрагентів при укладенні договорів.

Про Нас

2 вересня 2012 р. adminОбговорити

Юридична компанія "БІЗНЕС АДВОКАТ" здійснює правове забезпечення Бізнесу.

Ми захистимо Ваш Бізнес при проведенні перевірок контролюючими органами та під час здійснення слідчих дій правоохоронцями. Також, надаємо послуги з оскарження рішень податкових органів в адміністративному та судовому порядках.

Адвокати забезпечать надійний захист в кримінальному процесі по справам, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

Співробітники нашої Компанії здійснюють ефективне представництво інтересів юридичних осіб в судах у спорах про стягнення заборгованості з наступним супроводженням виконання рішення суду, забезпечують ефективне супроводження справ про банкрутство.

Фахівці ТОВ "Бізнес Адвокат" швидко та якісно проведуть реєстрацію нового підприємства, здійснять всі необхідні дії пов'язанні з реєстрацією зміни місцезнаходження Вашого підприємства, КВЕДів, учасників чи керівника господарського товариства, нададуть правову допомогу при ліквідації юридичної особи.

Мета нашої діяльності: звільнення Клієнта від необхідності самостійного вирішення проблемних питань, що виникають завдяки чиновникам, правоохоронцям та недобросовісним контрагентам.

З нами Ваш Бізнес у безпеці.

З повагою,

Команда ТОВ "БІЗНЕС АДВОКАТ"

Абонентське юридичне обслуговування

В залежності від необхідного обсягу юридичних послуг пропонуємо наступні пакети щомісячного абонентського юридичного обслуговування:

«Мінімум», «Економ», «Бізнес».

Пакет «МІНІМУМ»

Включає в себе:

■ Усні консультації з питань застосування норм права - до 5 звернень на місяць, або 2 письмові консультації.

■ Перевірка і аналіз юридичної документації фірми, правова експертиза документів, наданих клієнтом - 2 експертизи.

■ Підготовка письмових документів - до 3 документів на місяць.

Пакет "ЕКОНОМ"

Включає в себе:

■ Усні консультації з питань застосування норм права - до 10 звернень на місяць, або 5 письмових консультацій.

■ Перевірка і аналіз юридичної документації фірми, правова експертиза документів, наданих клієнтом - 3 експертизи.

■ Підготовка письмових документів - до 7 документів на місяць.

■ Зміни в установчі документи та реєстрація їх в контролюючих органах - 1 перереєстрація;

Пакет "БІЗНЕС"

Включає в себе:

■ Усні консультації з питань застосування норм права - до 15 звернень на місяць, або 7 письмових консультацій.

■ Перевірка і аналіз юридичної документації фірми, правова експертиза документів, наданих клієнтом - 5 експертиз.

■ Підготовка письмових документів - до 10 документів на місяць.

■ Зміни в установчі документи та реєстрація їх в контролюючих органах - 2 перереєстрації;

■ Участь у переговорах з боку Клієнта з контрагентами або контролюючими органами - не більше 2 разів на місяць.

■ Участь у судовому процесі на стороні Клієнта: представлення інтересів в суді - не більше 1 процесу одночасно.

■ Надання захист в кримінальному процесі Посадовим особам або власникам суб'єктів господарювання.

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

Право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Таким критеріями є:

1) наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

2) виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

3) невідповідність кількості працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг);

4) порушення вимог законодавства про працю;

5) наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”:

 подання суб’єктом господарювання письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;

 виявлення та підтвердження недостовірності даних у звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними;

 перевірка виконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки;

 звернення фізичної особи про порушення, такі перевірки здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

 неподання звітності за два звітні періоди підряд;

 настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Перевірка складається з таких етапів:

 робота з документами, наданими суб’єктами господарювання на вимогу Інспектора:

 оформлення документів за результатами перевірки.

 ознайомлення суб’єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки.

 проведення за результатами перевірки роз’яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Рішення за результатами перевірки може бути оскаржене до адміністративного суду.